Наприкінці січня жоден з депутатів Запорізької міськради не підтримав петицію про створення спеціалізованого притулку для постраждалих від домашнього насильства – навіть ті, хто самі агітували за це. Народні обранці не змогли зрозуміти, навіщо потрібен окремий заклад. Натомість на сесії 24 лютого депутати підтримали рішення про розширення комунального закладу «Затишна домівка», аби туди могла звертатися і ця категорія населення.
На перший погляд, це вихід із ситуації. Проте, люди, які тривалий час працюють із постраждалими від домашнього насильства та агресорами, мають іншу думку. Із основних претензій – відсутність спеціалізації у фахівців і загроза життю та здоров′ю інших мешканців закладу.
ЩО ТАКЕ «ЗАТИШНА ДОМІВКА»
У 2018 році Запорізька міськрада відкрила комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Затишна домівка», аби там могли тимчасово жити діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, а також матері з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах. Тобто постраждалих від насильства без дітей брати не могли. Центр міг одночасно приймати 39 людей, з яких 27 могли розміщуватися у відділенні для матерів із дітьми. За останні два роки послугами центру скористалися 113 людей.
Після сесії в лютому 2021 року в положенні майже вдвічі збільшили кількість людей, які там можуть перебувати одночасно – до 69 осіб. Тепер до «Затишної домівки» можуть звертатися також «жінки, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, відносно яких існує підозра, що вони стали жертвою злочинів насильницького характеру (проти життя та здоров’я), незаконного позбавлення волі, торгівлі людьми, незаконного примушення або погроз, домагань, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
– Ми хочемо запропонувати таку послугу – розширити можливості «Затишної домівки» і приймати жінок, які постраждали внаслідок насильства у родині. Відповідно до закону вони можуть перебувати у нас не більш 90 днів, але цього цілком достатньо. Головне – це вирішити їх психологічні проблеми і також знати, куди вони планують повертатися. Втім, факт прояву насильства повинна підтвердити поліція, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і, звичайно, служба у справах дітей, – зазначила під час засідання комісії з питань освіти і науки, культури, спорту, молоді та туризму начальниця служби у справах дітей Запорізької міської ради Наталя Сиворакша.
Які документи потрібні, аби потрапити до центру:
– особисте звернення (заява) потенційного отримувача послуг до адміністрації Закладу (у випадку влаштування до Відділення термінового влаштування дітей особисте звернення не є обов’язковим);
– направлення служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради;
– медична довідка (виписка з медичної картки) про стан здоров’я та довідки про проходження флюорографії (за наявності);
– направлення служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради на підставі клопотання уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
«Для влаштування вагітних жінок і жінок, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, відносно яких існує підозра, що вони стали жертвою злочинів насильницького характеру (проти життя та здоров’я), незаконного позбавлення волі, торгівлі людьми, незаконного примушення або погроз, домагань, осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, необхідне клопотання Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді до служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради», – зазначено в положенні про комунальний заклад.
Таким чином, у терміновому порядку – в неробочий час – отримати всі документи для зарахування в центр неможливо.
«У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ»
«Це дуже добра справа. Сьогодні тут можуть знайти притулок мами з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах, а також діти-сироти, яким вже виповнилося 18 років, але їм нікуди йти. У цьому місці вони можуть знайти дах над головою на якийсь час, але є ще одна категорія – жінки, постраждалі від домашнього насильства. Це дійсно велика проблема по всій країні на сьогоднішній день. Це питання ми розглядаємо, щоб закрити в повному обсязі всі проблемні питання, що стосуються дітей і жінок. Хтось говорив ще і про чоловіків. Ну, хто не знайде притулок – нехай приходить, нікому не відмовлять», – прокоментував під час сесії мер міста Володимир Буряк.
Щоб «закрити в повному обсязі» не всі проблемні питання, але хоча б потребу в притулку, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено створення спеціалізованого закладу. У кінцевому звіті Робочої групи Ради Європи про заходи боротьби з насильством стосовно жінок і побутовим насильством рекомендується забезпечити в кожному регіоні наявність безпечного житла в спеціальних притулках для жінок – одне місце на сім’ю на 10 000 населення. «Водночас кількість місць у притулках повинна відповідати фактичній потребі», – уточнюється в Стамбульській конвенції (їй уже 9 років: Україна підписала цей документ, але досі не ратифікувала, бо Раді Церков і депутатам не подобається слово «ґендер»).
У Запоріжжі близько 740 тисяч мешканців – тобто, за міжнародними стандартами, варто відкрити спеціалізований заклад для постраждалих від домашнього насильства на 74 місця.
Також слід враховувати, що криза, пов′язана з пандемією COVID-19, локдауни, економічна незахищеність і психологічне напруження загострили ситуацію з домашнім насильством у всьому світі. В Україні протягом 2020 року зафіксовано на 61,9% звернень більше, ніж роком раніше. У Запоріжжі під час весняної ізоляції, за два з половиною місяці – з 12 березня до кінця травня – до поліції надійшло 4824 виклики про домашнє насильство, половину з яких вдалося підтвердити. Для порівняння: за весь 2019 рік офіційно від домашнього насильства в Запоріжжі постраждали 3980 людей, 90% з яких – жінки.
При цьому ні кількість викликів поліції, ні кількість звернень на «гарячі лінії» не покажуть усієї ситуації. «Дані про виклики поліції не відображають реальну картину. Тому що в цей момент людина, яка постраждала від домашнього насильства, знаходиться разом з агресором – найчастіше в одному приміщенні. І у постраждалих немає можливості викликати поліцію або мобільний бригаду», – пояснила представниця Фонду народонаселення ООН з питань запобігання та протидії домашньому насильству Ірина Куратченко. Вона також є головою «Об′єднання психологів і психоаналітиків «Взаємодія», яке опікується проблемами постраждалих від домашнього насильства вже 16 років. Лише за останній рік до цієї невеличкої організації звернулися більше 50 людей. І саме «Взаємодія» подала петицію, яку підписали вісім сотень запоріжців. А потім багато разів пояснювала депутатам, у чому полягає особливість роботи з постраждалими від домашнього насильства. Проте, народні обранці переконані, що «Затишної домівки» достатньо.
Враховуючи слова мера, також слід додати, що у спеціалізованих притулках для постраждалих від домашнього насильства перебування повнолітніх осіб різної статі заборонено – відповідно до постанови Кабміну.
ЧОГО НЕ РОЗУМІЮТЬ ДЕПУТАТИ
«Два тижні тому до нашої організації зверталася жінка. Вона прибігла з дитиною вся в сльозах, тому що випадково зустріла біля нашого офісу свого чоловіка. Він був у стані сп′яніння та почав її переслідувати, – згадує Ірина Куратченко. – Добре, що в офісі знаходилися чоловіки, які охороняли її, поки вона сяде в таксі. Це все дуже небезпечно. Інша жінка нещодавно розповіла, що вона знайшла прихисток у Центрі соціально-психологічної допомоги. Але вона була вимушена його залишити, оскільки менше ніж за місяць її знайшов чоловік і почав переслідувати. Тобто у зону ризику потрапляють не лише постраждалі, а й працівники та всі, хто поряд. Депутати не розуміють усю серйозність справи.
Це не одноразові випадки – так влаштований цикл домашнього насильства.
А ще у постраждалих від домашнього насильства виникає так звана «вивчена [набута] безпорадність». Це стан, в якому людина не намагається поліпшити свій стан, хоча має таку можливість», – пояснює Ірина.
Також Ірина Куратченко зазначила, що окрім питання безпеки, не менш важливим є й питання спеціалізації фахівців: «Фахівці, які працюють у цьому притулку, мають бути спеціально навчені та підготовлені. Вони мають проходити супервізію. Тому що коли так часто стикаєшся з випадками насильства, ти ризикуєш швидко вигоріти».
Крім того, зауважила Ірина, міськрада в оноленому положенні посилається на те, що допомога постраждалим жінкам буде даватися на підставі Постанови кабінету Міністрів аж від 12.05.2004 року №608 «Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги», а не на профільні документи уряду – які спрямовані саме на роботу з постраждалими від домашнього насильства:
«Тобто вони навіть не знають про існування постанов про спеціалізовані установи. Необхідно посилатися на інший документ – на Постанову №433 від 01.06.2020. Тобто документ, який затверджували на сесії, містить юридичні помилки. Не кажучи про те, що в затвердженому Положенні про «Затишну домівку» не посилаються на Положення про притулок для постраждалих від домашнього насильства або на Положення про денний центр соціально-психологічної допомоги для постраждалих від домашнього насильства.
А якщо установа не прописує в своєму Положенні, на підставі чого вона працює, значить установа працює не в тому напрямку.
Це про некомпетентність у сфері боротьби з домашнім насильством. Тому зміни до Положення про «Затишну домівку» – фікція!», – резюмує Ірина Куратченко.
НІЧНА ЗМІНА ТА БЕЗПЕКА
У Запоріжжі на випадки домашнього насильства реагує спеціалізована мобільна бригада. Поліцейські працюють цілодобово та знають про особливості роботи з постраждалими. «Неначасі» поспілкувався з т.в.о начальника сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Запорізького районного управління поліції Євгенієм Токарєвим про труднощі в роботі групи. А оскільки «Затишна домівка», навідміну від спеціалізованих притулків, має публічну адресу, ми також запитали, наскільки це безпечно для інших його мешканців.
– Які зараз існують труднощі в роботі мобільної групи: чи є куди везти постраждалих після підтвердження факту насильства?
– Насамперед, не дивлячись на той факт, що мобільні групи з реагування на факти домашнього насильства працюють з 2019 року, проблеми в роботі залишаються. У зв’язку з створенням сектору протидії домашньому насильству коло обов’язків працівників значно збільшилось, і реагування на повідомлення – це лише один з напрямків. В теперішній час працівники СПДН налагоджують роботу з судами, щодо розгляду адміністративних матеріалів та направлення кривдників на проходження корекційної програми, здійснення превентивних заходів та інше.
Питання куди везти постраждалих після підтвердження факту насильства було завжди.
Часто подібні ситуації виникають у нічний час та для їх вирішення потрібен час та погодження з органами місцевого самоврядування.
Оперативно прийняти подібні рішення було дуже складно.
– Чи зможуть тепер співробітники групи терміново направляти до «Затишної домівки» постраждалих? Що для цього необхідно?
– Новий формат функціонування «Затишної домівки» дуже цікавий, та багато питань потрібно вирішити. Раніше, особи, які стали жертвами домашнього насильства, не мали змоги там перебувати. На початок березня призначено проведення наради керівництва Запорізького РУП та представників органів місцевого самоврядування щодо обговорення та затвердження механізму направлення жертви домашнього насильства до притулку, окреслення переліку документів, які будуть необхідні до цього.
– Існує міжнародний стандарт, згідно з яким місцезнаходження притулку має бути засекреченим. Проте, «Затишна домівка» має публічну адресу. З практики мобільної групи, які є ризики, пов’язані з цим?
– Звісно, відповідно до міжнародних стандартів, місцезнаходження притулку має бути засекреченим, за таким принципом функціонують притулки у Бердянську та Мелітополі, і я з цим принципом згоден. Я неодноразово був в притулку в Бердянську та знаю, що в них виникали проблеми з кривдниками, які намагалися розшукати своїх близьких, погрожували їм фізичною розправою.
Від подібних дій страждають як працівники закладу, так і сама постраждала від домашнього насильства.
При відпрацюванні викликів, пов’язаних з домашнім насильством, ми стикаємось з різними ситуаціями, інколи після винесення термінового заборонного припису, кривдник повертається додому та чинить насильство.
Я вважаю, що керівництву закладу треба потурбуватися про безпеку клієнтів притулку та працівників.
ЩО ДАЛІ
Активні жінки міста 8 березня о 14:00 закликають вийти на акцію під назвою «Дивись, куди тиснеш!», аби висловити свій протест з приводу такого рішення депутатів Запорізької міськради – і заявити, що місту потрібен спеціалізований притулок для постраждалих від домашнього насильства. Акція проходитиме біля Запорізької міської ради (зупинка «Бульвар Шевченка»). Слідкувати за новинами події можна на сторінці в Facebook.
ЯКІ Є СЕРВІСИ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ
За телефонним номером 1547 цілодобово та безкоштовно діє Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Також є гарячі лінії організації «Ла Страда – Україна»:
- 0800500335 або 116123 (короткий номер з мобільного) — “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
- 0800500225 або 116111 (для дзвінків з мобільного) — дитяча “гаряча лінія”.
Національна поліція України запустила чат-бот @police_helpbot #ДійПротиНасильства для повідомлень про випадки насильства та отримання консультацій онлайн у Telegram.
У Запоріжжі жінок, постраждалих від домашнього насильства, запрошують безкоштовно відвідати групу взаємодопомоги. Групи збираютьсящовівторка о 17:00 у CoWorking “Взаємодія” (проспект Соборний, 180А, 2-поверх). Зустрічі безкоштовні, також співробітниці центру заохочують брати з собою дітей – для них є окремий простір. Щоб потрапити до групи, необхідно зареєструватися за цим посиланням: https://bit.ly/3jnsbFL .
Запорізький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відповідає за стаціонарними номерами телефонів:
- (061)2280280 – відділ соціальної роботи;
- (061)2280057 – юрисконсульт;
- (061)2282265 – приймальня.
Служба екстреної психологічної допомоги «Телефон Довіри»:
- 067-515-15-84;
- 066-313-15-84;
- 073-515-15-84.
Через сторінки у Facebook:
Програми:
- Skype: Dovira1584;
- Viber: 067-51-51-584;
- WhatsApp: 067-51-51-584.
Заяви та інші документи можна надіслати поштою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 34А, або на електронну адресу: [email protected].
Підбірки номерів за типом допомоги, яка необхідна можна завантажити тут:
