Хочете разом із дітьми сходити на новорічне шоу запорізького цирку, щоб повірити в диво та казку? На жаль, не цьогоріч. Це не схоже на сучасну сімейну виставу, натомість програма наповнена сексуалізованими костюмами, жартами про насильство та містить відсилки до російської культури. А дресувальники запевняють юних глядачів, що тваринам у цирку добре, та жаліються на Верховну Раду.
Ціна сімейного свята
За один квиток глядач має заплатити від 100 до 450 гривень. Приміщення цирку заповнене майже повністю, на вході адмінстрація не перевіряє сертифікати чи тести, не вимагає від глядачів дотримання масочного режиму. Логічно — на афіші ж написано, що сама “Територія без COVID 19”.
Попурі без сюжету
Починається все казково – оркестр грає, світло мерехтить, ялинка сяє. Здається, зараз будуть дива. Але далі сюжетна лінія зовсім не зрозуміла, номери не пов’язані між собою, це просто хаотичний набір виступів. Деякі глядачі пізніше нам розказали, що більшість із цих номерів уже бачили в попередніх програмах.
Лише кілька виступів були орієнтовані виключно на дітей: сніговики з ельфами та робот Бамблбі, який пускав димові кільця у залу. Інші номери мали дорослий контекст або неоднозначні натяки.
«Шановні пані та панове, чи є серед вас закохані пари? Для вас ми маємо подарунок – справжня історія кохання!». Після романтичного танцю ведучий бажає глядачам кохати та бути коханими – типове новорічне побажання дітям.
“Найкраща зимова історія – Герда та Кай”. Виступ красивий, але, здається, пан Ганс розповідав про щирі дитячі почуття, відданість та доброту. Проте, тут танець натякає на вже дорослі почуття: Кай пристрасно обіймає Герду, вони цілуються та літають під куполом.
Менше одягу жінкам
Здається, що умовою виходу на арену для артистки або танцівниці був відвертий одяг. У більшості номерів спідниці танцівниць та гімнасток дуже міні, а декольте демонстративно відкриті. Так, спідниці дівчат, що танцюють біля Санти, ледь прикривають сідниці. Східні танцівниці з гарему, які кружляли біля дресирувальника, Герда та інші також мали сексуалізовані образи. Всі гімнастки були у боді чи коротеньких спідничках — у той час, коли колеги-чоловіки одягнули закриті костюми, і через брак оголеного тіла їхні виступи не стали менш видовищними.
Жарти про жінок, зраду та насильство
Протягом вистави на арені кілька разів з’являвся ведучий в образі альфа-Санти та клоунеса у ролі дурненької прибиральниці, яка дуже хоче бути Снігуронькою. Треба сміятися, бо яка з неї Снігуронька, в халаті та кедах. “Ну добре, — зверхньо каже ведучий, — що ти вмієш, співати, танцювати?”. Клоунеса відповідає, що вміє і… починає танцювати російський танець “Яблочко”.
“Сонечко, більше драйву”, – каже їй ведучий.
Прибиральниця дуже хоче сподобатися Санті та отримати роль, проте все у неї виходить недолуго. Хоча, знявши кокошник, показує, що вміє справно танцювати та жонглювати обручем. Можна було подумати, що всі проблеми через ворожий кокошник, але вона й далі різними способами намагається довести крутому Санті, що гідна цієї ролі, поки той прискіпливо оцінює. Що робив Санта-альфач, щоб отримати цю роль, та які таланти він має, ми не знаємо . Під кінець він таки зглянувся та сказав, що вона заслужила звання найкращої Снігуроньки.
Ще один номер клоунеси та ведучого – вона в образі оперної співачки зі штучним гротескним бюстом, яка то вдарить себе грудьми по носі, то не може дістатися мікрофону. Тим часом Санта знову зухвало посміхається, дивлячись на все це. Можливо, для дітей можна було би вигадати інші жарти, окрім теми грудей, висміювання жіночого тіла чи бажання сподобатись чоловікові?
Ведучий оголосив, що на арену виходять “гості з Кавказу”. Чоловік із батогом на коні та жінка у національному одязі зображували чергову історію кохання. Проте, коли кінь ускакав, артист почав завзято бити батогом біля своєї партнерки, яка іноді в танці ставала навколішки. Емоції розжарюються, в її очах то страх з покорою, то захоплення та бажання. Напруга зростає, і кульмінація — під бурхливі оплески чоловік різким рухом вкорочує партнерці спідницю. Здалося, що ані коню, ані жінці краще з ним не сперечатися та триматися подалі від батога – бо де пристрасть, там і біль, діти. Під кінець чоловік по-джентельменськи допоміг партнерці залізти на коня та вони разом поскакали у світле аб’юзивне майбутнє.
Від звуків батога було моторошно, деякі діти здригалися. Це типові святкові герої: жінка навколішках та агресивний чоловік, якому немає різниці, біля кого бити батогом? Де танці біля ялинки, куди пішли чарівники, феї, фокусники?
| Читайте також: “Він заборонив навіть здавати пляшки”: історія запоріжанки, яка вийшла за іноземця-аб’юзера |
Був також інтерактив. Ведучі запросили глядачів – троє чоловіків та жінка мали розіграти веселу сценку зйомки кіно. Глядач із глядачкою весело танцюють, зображуючи коханців. Далі, за сценарієм, відчиняються двері – це повертається її чоловік! “Стріляй!”, – кричить Снігуронька.
Чоловік стріляє, коханець падає замертво, жінка випиває отруту і падає біля нього. Чоловік кладе на них квіти.
У залі всі сміються, навіть діти, бо вони навряд чи щось зрозуміли, але загальна атмосфера веселощів заражає.
Жорстока сцена вбивства з приводу ревнощів — це ж сміхота, чи не так?
“Цирк – найдобріше з мистецтв”
На арені були “менші брати символів нового року” котики, яких піднімали на висоту, крутили на колесі та показували інші трюки. Що відчували тварини, невідомо. Був кінь та поні в тумані, які танцювали для глядачів. А далі – родзинка програми.
Глядачів попередили про належну поведінку в залі, адже на арені дикі тварини. Дресирувальник та дресирувальниця “запросили” на арену вісім апатичних тигрів. Великі сильні тварини сиділи на своїх місцях, майже не рухаючись, чекаючи на команду вийти/лягти/стрибнути. Левиця також не дуже була схожа на володарку савани.
Символ року, білий тигр, крутився на блискучій кулі як статуетка, бажаючи нам щастя у новому році.
Коли тигри пішли, на арені неочікувано з’явився гість із далекої планети — робот Бамблбі. Діти оживилися, зраділи, із захватом почали ловити димні колечки, які робот випускав у зал.
Раптом… Бамблбі оточили танцівниці у кокошниках.
На арену вийшли артисти, глядачі радісно зааплодували. На цьому було б логічно зупинитися, побажати людям щастя-здоров’я та попрощатися. Але ні.
Перериваючи радість, до глядачів звернувся дресирувальник диких тварин, одразу наголосивши, що йому зручніше розмовляти російською.
“Вам представление понравилось? А животные, которые для вас сегодня выступали, понравились? Скажите, пожалуйста, а кто-то видел насилие, жестокость на манеже цирка? (Ред: відповідають переважно діти – “нііі”). Я вам скажу, на сегодняшний день в Верховной Раде новый законопроект о полном запрете животных в цирке. Если вы небезразличны, на выходе из цирка вас будут ждать анкеты, в которых вы можете оставить свое мнение, и очень нам поможете… Никому не верьте, что в цирке издеваются, потому что цирк – это самое доброе искусство”.
Наскільки етично звертатися з такими питаннями до дітей — які ще не спроможні відповідати навіть за власні життя та безпеку? Чи можна перекладати відповідальність на глядачів, які бачать лише частину життя тварин, яку їм показують безпосередньо під час вистави?
Проте, на виході були черги: діти та батьки активно підписували анкети, залишаючи ім’я, прізвище та номер телефону.
Секс, вайленс, яблучко
Отже, що в підсумку побачать запорізькі діти на цьогорічній виставі:
- Сексуалізовані костюми танцівниць та артисток,
- Недоречні дорослі жарти про насильство,
- “Яблучко” та кокошники,
- Поні, коней, тигрів, левів та котиків.
Не почують та не побачать:
- Сюжетну лінію,
- Жодної української пісні, окрім інструментальної варіації “Щедрика”.
Майстерність та артистизм окремих артистів захоплює, проте сценарій та загальний меседж є неприпустимими для сучасного дитячого шоу.
“Було цікаво, але дуже шкода тигрів та поні, вони мають жити на волі. Я боялася батога, він голосно гупав, мені було страшно за ту дівчинку. Товсті сніговики були класні”, — Віра, 10 років.
“Санта в окулярах веселий. Ще там були тварини, їх там, мабуть, б’ють. Я не зрозумів, чого роль Снігурки взяла прибиральниця. Сподобався Бамблбі”, – Миколай, 7 років.
Марина Довбиш
