Щоб підтримувати рівність прав ЛГБТ-людей та протидіяти дискримінації – не обов’язково належати до цієї спільноти. Навіть більше, якщо ви вважаєте, що кожна людина повинна мати рівні права, а одностатеві стосунки – це варіант норми, то ви вже є союзником ЛГБТ-спільноти. “Неначасі” дізнався, чому гетеросексуальні люди підтримують гомо-, бі-, пансексуалів, транс* та інтерсекс-людей, та що потрібно для того, щоб стати союзником.
Хто такі союзники?
Союзники (з англ. straight ally) – це гетеросексуальні люди, які свідомо підтримують рівні громадянські права та виступають проти дискримінації ЛГБТ-людей. Така підтримка може виражатися по-різному. Наприклад, не всі союзники/ці виступають за легалізацію одностатевих шлюбів та проведення Прайдів. Інколи зв’язок союзників та ЛГБТ-людей може бути на особистому рівні – йдеться про підтримку друзів та родичів, які належать до спільноти.
Серед зірок, які відкрито підтримують ЛГБТ-спільноту та є союзниками/цями, – Деніел Редкліф (той самий Гаррі Поттер), Енн Хетуей, Бейонсе, Пінк, Шер, Джордж Клуні, Дженніфер Лопес та інші знаменитості.
Ірина Рубіс, тренерка з різноманіття та інклюзивності, засновниця проєкту «Biasless» та рейтингу інклюзивності вітчизняного бізнесу «Рівень», зауважає, що вона є не лише союзницею, а ще й правозахисницею.
«Що це означає? Що при нагоді в рамках своїх освітніх проєктів, а також у розмовах з упередженими щодо ЛГБТ-спільноти людьми я на прикладах та зі статистикою пояснюю, чому толерантність у цілому і конкретно до ЛГБТ-людей – це норма у ХХІ столітті. Я ставлю на перше місце особистість і гідність людини. Тож моє ставлення до ЛГБТ-людей завжди було адекватне та толерантне. Але союзництво допомагає мені нарощувати експертизу в темі, добирати різні контраргументи для упереджень, що транслюються різними людьми», – наголошує вона.
Ірина розповідає, що людей, далеких від правозахисту, дуже дивує, що гетеросексуальна жінка, мати трьох дітей, є союзницею ЛГБТ+, проте легкі пояснення знімають цей подив і в половині випадків викликають повагу. Іншу половину людей Ірина намагається переконати через турботу, мовляв, «тобі слід розібратися у цьому питанні, аби потім не потрапити до неприємної репутаційної ситуації». Проте з радикальними гомофобами вважає за краще не сперечатися – марно.
Читайте також: ЛГБТ-центр у Запоріжжі: навіщо він працює і що там відбувається |
Як бути союзниками/цями?
Універсальних правил союзництва, звичайно, немає, але є певні рекомендації. Приміром, Нікола Керролл, випускниця Університетського коледжу Лондона, яка займається вивченням ЛГБТ-тематики, радить:
- Будьте відкритими до нової інформації. Спробуйте дізнатися більше про історію, термінологію та проблеми, з якими стикаються ЛГБТ-люди.
- Дізнайтеся про власні привілеї. Якщо ви цисгендерна (тобто така, чия ідентичність збігається зі статтю, визначеною від народження) та гетеросексуальна людина, то, ймовірніше за все, у вас вже є певні речі, щодо яких вам не доведеться перейматися: право на шлюб, можливість вільно усиновлювати чи удочеряти дітей, відсутність дискримінації через сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність тощо. З проблемами, які перераховані вище, ЛГБТ-спільнота стикається доволі часто. Розуміння цього допоможе ставитися до ЛГБТ+ з емпатією та розумінням, а також допомагати їм боротися за ці права.
- Не пропускайте. Не слід бути впевненими в тому, що всі ваші знайомі, сусіди чи колеги – цисгендерні гетеросексуали. При знайомстві з новою людиною краще зайвий раз перепитати про те, як правильно до неї звертатися та який займенник використовувати. А також використовувати гендерно нейтральні означення під час обговорення особистих стосунків – казати «партнер/ка», якщо не знаєте статі та гендерної ідентичності людини, з якою зустрічається співрозмовник.
- Сприймате союзництво як дію. Замало лише називати себе союзником/цею, варто також розуміти та відстоювати права ЛГБТ-спільноти. Наприклад, ви можете зробити зауваження, якщо хтось із вашого оточення висміюватиме ЛГБТ+ або свідомо поширюватиме міфи.
Андрій Сочинський, директор ГО «Інститут Креативних Інновацій» зазначає, що часто слово толерантність плутають із терпимістю (хтось несвідомо, а хтось із маніпулятивними цілями), але терпіти – це означає відчувати дискомфорт, а толерантність передбачає спокійне, виважене сприйняття інакшості.
«Жодна людина не схожа на іншу, і це природно. Ви ж не станете навчати свою доньку, що погано бути жінкою? Не говоритимете синові, що неправильно народитись українцем, білорусом чи поляком? Рівно така ж ситуація з сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю. Як для кожної матері її дитина завжди буде її дитиною, так і кожна людина буде собою, подобається Вам це чи ні. То навіщо пропагувати ненависть, тим більше з причин, які їй непідвладні?», – каже Андрій.
- Боріться з власними переконаннями та стереотипами. Інколи, навіть серед союзників/ць, є певні уявлення щодо зовнішнього вигляду та поведінки ЛГБТ+. Приміром, часто вважають, що всі геї фемінні, а лесбійки маскулінні, або в одностатевих парах хтось відіграє роль жінки, а інший/а – чоловіка. Це не так. Тому варто бути відкритими до нової інформації, а також усвідомлювати, що ви теж можете помилятися.
- Зрозумійте, що мова має значення. Якщо при знайомстві з людиною вона представилася жіночим ім’ям, а ви переконані в тому, що це чоловік, і спеціально використовуєте до неї чоловічий займенник, то в цей момент ви займаєтеся місгендерінгом (вживання займенників, які не відповідають гендерній ідентичності) або деднеймінгом (вживання імені, яке було від народження, попри нове соціальне чи паспортне ім’я). А це є проявом мови ворожнечі.
- Знайте, що інколи ви будете помилятися. Перепросіть і попросіть поради. Якщо при спілкуванні з небінарною чи трансгендерною персоною ви випадково вжили неправильний займенник – не варто засмучуватися та панікувати. Вибачтесь за помилку та поясніть, що союзництво для вас – це новий досвід, і ви ще поки вчитесь цьому. Співрозмовник/ця обов’язково оцінить ваші старання.
Союзниця та правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Олена Виноградова вважає, що створення безпечного середовища, де кожен відчуває себе рівним і захищеним, – це найкраще союзництво, а відчуття безпеки в країні, де ми живемо є найкращою гарантією для будь-якої групи населення.
«За професією я юристка, і вже дуже давно обрала собі спеціалізацію, пов’язану з правами людини. І для мене з дитинства було природно те, що всі рівні, дискримінація не може толеруватися, всі мають право на повагу тощо. Мені стало цікаво поглибити свої знання в сфері захисту і дотримання прав ЛГБТ-спільноти. Тож уперше я замислилася над терміном “союзниця ЛГБТ+” під час програми “Союзники: Школа солідарності з ЛГБТ+”, яку проводить Freedom House. І саме з цієї школи я дізналася, що я є союзницею», – ділиться вона.
А от проєкт «Союзники в дії», який реалізує ГО «Точка Опори ЮА», серед іншого, також пропонує такі кроки до союзництва:
- Читати коректну та правдиву інформацію про життя ЛГБТ+, а не фейкові новини.
- Відстоювати свою позицію союзника/ці у публічних дискусіях.
- Написати пост на підтримку ЛГБТ+ на своїй сторінці під хештегом #alliesinaction до однієї з пам’ятних дат (Дня видимості лесбійок, Міжнародного дня боротьби проти гомофобії, Міжнародного дня прав людини тощо).
- Взяти участь у Марші рівності в своєму місті.
Читайте також: Та сама Наталія Лобач: як це – бути крутою урбан-активісткою та постійно боятися викриття |
Таня Касьян, проєктна менеджерка ГО «Точка опори ЮА», розповідає, що її шлях як союзниці почався з роботи в медіа, коли вона очолювала сайт «Womo.ua» і писала на тему гендерної рівності, прав людей з інвалідністю, ЛГБТ+ тощо.
«Це було в 2014-2015 році. Наш голос був помітним, але надзвичайно тихим, тому що журналістів/ок, які писали на ці теми, було дуже мало. Зараз кількість медіа, які про це пишуть, збільшується. Риторика змінються, теми висвітлюються більш коректно та обережно. Зазвичай, якщо я бачу, що хтось у ЗМІ пише “гомосексуалізм”, а не “гомосексуальність”, то в коментарях роблю зауваження. Медіа дякують, перепрошують і виправляють цю помилку. А взагалі, писати про ЛГБТ+ важливо не лише в Прайд-місяць, а впродовж усього року», – підсумовує Таня.
Нагороди за союзництво
18 вересня у Києві відбулася перша церемонія нагородження за значний вклад у видимість ЛГБТ-спільноти KyivPride Awards 2021. Серед союзницьких нагород такі:
ЛГБТ-союзниця року в Україні: Тетяна Микитенко, засновниця і ведуча блогу й щотижневого розважального шоу «Рагулі», в якому вона часто порушує питання прав ЛГБТ-людей.
ЛГБТ-френдлі бренд року в Україні: ПриватБанк, який під час Прайд-місяця випустив новий дизайн карток на підтримку ЛГБТ-спільноти.
ЛГБТ-фредлі медіа року: Star Light Media – ЗМІ, яке створює проєкти на підтримку ЛГБТ-ком’юніті, поширює ідеї толерантності та недискримінації. До холдингу входять телеканали «ICTV», «СТБ», «Новий канал», «М1» та «М2».
Для Юлі Олефіренко, менторки з волонтерства Української Академії Лідерства, союзництво – це про допомогу, підтримку та інформування населення щодо ЛГБТ+.
«Я вже десять років є волонтеркою Товариства Червоного Хреста України, а одним із принципів цієї організації є неупередженість абсолютно до всіх людей. Раніше я вважала, що союзники/ці мають робити багато для ком’юніті, тому так себе не називала. Зараз стало зрозуміло, що те, що я повністю підтримую ЛГБТ-спільноту та прагну до того, щоб її права не порушували, – це вже про союзництво. Також два роки тому я навчалася у Школі толерантності для психологів з питань СОГІ, і після цього почала проводити сесії для волонтерів Червоного хреста на тему коректної термінології, розповідати та пояснювати чому ЛГБТ+ – це норма», – каже Юля.
Тож союзництво виявляється у базових речах та повсякденні: використанні коректної лексики, уникнення образливих жартів про ЛГБТ+ та шанобливому ставленні до всіх людей, незалежно від їхньої статі та гендерної ідентичності.
Авторка: Яна Радченко
ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:
- “Чоловіки не почнуть поголовно носити спідниці”: про запорізький фотопроєкт “Одяг не має гендеру”
- «Люби ближнього свого, як самого себе»: ЛГБТ-люди про релігію
- Подкаст «Неначасі» про ЛГБТІК
Disclaimer: This material is prepared as part of the Writing for Diversity project with the support of the Eastern Partnership Program of the German Federal Foreign Office.