8 березня під стінами Запорізької міської ради відбулася акція «Дивись, куди тиснеш!». Її учасники та учасниці вимагають створення у місті спеціалізованого закладу для постраждалих від домашнього насильства жінок.
«Ми вважаємо, що жінки не можуть сьогодні почувати себе у безпеці, тому що у Запоріжжі не існує притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства. Через це ми вирішили восени створити електрону петицію, щоб вивчити думку мешканців Запоріжжя про те, потрібний такий притулок чи ні. Вони проголосували на підтримку. Після цього питання було розглянуто на сесії міської ради, але нас дуже здивувала реакція депутатів, тому що вони частково утрималися, а частково проголосували проти. І це суперечить законам України про те, що необхідно створювати спеціалізовані притулки для постраждалих від домашнього насильства. Це суперечить Стамбульській конвенції, яку Україна підписала», – розповіла співорганізаторка Ірина Куратченко.
Під час акції активістки озвучили шість реальних історій запорізьких жінок, які постраждали від домашнього насильства – цитати з заяв до поліції.
Організаторки мітингу звернулися поіменно до депутатів міської ради, які у січні цього року голосували проти створення шелтеру у місті. Аби нагадати політикам про їхню персональну відповідальність, на заході також було розміщено борд з розмитими портретами цих депутатів.
«Коли зверталася до депутатів і була присутня на комісії депутатській, то я говорила про те, що сьогодні міжнародні донори мають можливість допомогти місту Запоріжжю і надати технічну допомогу для того, щоб відремонтувати приміщення, надати обладнання. Але як я зрозуміла, то дуже хвилювало питання утримання в майбутньому цього притулку. І тому депутати проголосували саме проти створення цього спеціалізованого закладу. Як було вирішено питання? Таким чином, що розширили можливості одного з комунальних закладів. А це теж суперечить нормам створення безпечного простору. Тому вважаємо, що депутати не розуміють цього питання і не замислювалися над наслідками своїх дій, своїх рішень, які вони ухвалюють», – додала Ірина Куратченко.
Також під час мітингу його організаторки озвучили публічне звернення на підтримку відкриття шелтеру мами запоріжанки Анастасії Ковальової, яка загинула влітку 2019 року через домашнє насильство. Коханий облив її бензином та підпалив. Упродовж 8 днів лікарі намагалися врятувати Анастасію Ковальову. Проте під час другої операції, у дівчини зупинилося серце.
«Настя не была боягузкой. И нее была квартира. А сколько женщин живет у мужа, и им некуда пойти? Безопасное место необходимо. Когда Настя была маленькой, у меня тоже была ситуация, и мне было некуда идти. Я была молодая. Маленький ребенок, как с работой, где жить, за что оплачивать, как кормить – все эти проблемы меня и держали. Если будет какой-то дом, где будет безопасно и где будут оказывать помощь – я только за. Потому что я была в такой ситуации. Должна быть защищенность для женщин и девушек. Чтобы они знали, что есть какое-то укрытие», – йдеться у публічному звернені мами загиблої внаслідок домашнього насильства запоріжанки, яке зачитали під час акції.
27 січня депутати міської ради не підтримали петицію про створення у місті спеціалізованого закладу для постраждалих від домашнього насильства жінок. 24 депутати проголосували проти неї, 17 утрималися, а ще 10 не голосували. Зазначимо, що невідомою є позиція фракції ЄС, представники якої того дня покинули сесійну залу на знак протесту через недопуск до міськради журналістів.
Пізніше, під час лютневої сесії депутати Запорізької міськради ухвалили рішення про збільшення кількості осіб, які одночасно можуть перебувати у «Центрі соціальної підтримки дітей та сімей «Затишна домівка». Наразі заклад має приймати також «жінок, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, відносно яких існує підозра, що вони стали жертвою злочинів насильницького характеру (проти життя та здоров’я), незаконного позбавлення волі, торгівлі людьми, незаконного примушення або погроз, домагань, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Заклад має публічну адресу, до нього також звертаються діти-сироти, вагітні жінки та жінки з дітьми у складних життєвих обставинах.
У Запоріжжі розпочато повторний збір підписів під петицією за створення шетлеру.
Читайте також:
Євгенія Назарова, для Неначасі
