Доступність “Кургану єдності”: піднятися можливо, але треба докласти зусиль

Віжн-радіо “На дотик” – це незалежне місцеве радіо, створене запорізькими журналістами та громадськими активістами, що висвітлює актуальні питання та разом з гостями студії аналізує проблеми сьогодення.

Алла Мурізіді, виконавча директорка благодійного фонду “Українська спілка осіб з інвалідністю” та експертка з безбар’єрності “Великої реконструкції” на Хортиці в етері віжн-радіо “На дотик” поділилася своїми враженнями щодо реконструкції кургану.

– Я була присутня з самого початку на всіх обговореннях і онлайн-дискусіях. Я входила до інспекції і можу сказати, що саме “Курган єдності” повністю доступний для маломобільних груп населення. Туди може дістатися і людина похилого віку, людина на візку, і батьки з маленькими дітьми, будь-хто.

Алла каже, що для незрячих тепер є тактильна плитка та поручні, також є зупинки для відпочинку, якщо комусь складно відразу піднятися. Сама ж експертка може вільно туди заїхати.

– Я хочу зазначити що він, звісно, не 5 градусів, як воно за нормами ДБН, але і неможливо це зробити. Це пагорб і щоб зробити 5 градусів, то його потрібно було повністю зрівняти з землею.

Мурізіді каже, що люди повинні розуміти, що  для того, аби піднятися на пагорб, треба докласти певних зусиль, але під цим кутом піднятися можливо.

– Якщо у людини слабкі руки, я кажу за візок, то вона буде з супроводжуючим чи на електровізку. Якщо у людини сильні руки, то вона зможе піднятися, і ми це перевіряли. 

Щодо майбутніх планів з реконструкції, експертка каже, що ще залишилися певні побажання.

– Залишились побажання по козацькому колу. Там недороблена тактильна плитка. Також  по інфотабличкам, де не дуже рисунок рельєфний і проблеми зі шрифтом Брайля. Ще є побажаннями щодо зупинки транспорту, яка не облаштована, і немає доступного пішохідного переходу.

Роботи наразі ще тривають, але вже зараз люди з інвалідністю радіють таким змінам.

– Я хочу вам сказати, що мені в месенджер надходять повідомлення від людей з інвалідністю, які багато років мешкають в Запоріжжі і жодного разу не були там (на кургані). Зараз вони мають змогу туди потрапити. І для мене це головне. 

Мені пишуть матусі, які мають дітей з інвалідністю, які теж вперше туди приїхали. Вони в захваті, і діти в захваті, бо можуть там відпочити, подивитися на краєвиди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• НЕ НА ЧАСІ / НАРОД НЕ ГОТОВИЙ
• Як це – бути батьками, яким треба рятувати дітей від війни: історії з Запоріжжя та Луцька
• Від прокислого молока — до відмови в операції: як живеться батькам-ромам у Запоріжжі та Луцьку