“Це було моє бажання зробити фотосесію в жіночому одязі. Пам’ятаю, як мене дуже надихнув чоловік із Німеччини, який носить підбори і спідниці. Подумав: “Нічого собі як круто виглядає!”. Сміливо, зухвало – люблю таких людей”, – розповідає Олександр. Його фотосесія в “жіночому” одязі в Запоріжжі викликала бурхливі дискусії в соцмережах.

Чоловік з Німеччини – це 61-річний інженер-робототехніки Марк Брайан, який також є головним тренером місцевої футбольної команди та виховує з дружиною трьох дітей. Олександр Марушко – молодий українець, інструктор парашутного спорту, чоловік і батько. Він не носить сукні та підбори в звичайному житті, оскільки взагалі не любить “паритися стосовно одягу”.

Тож на зйомці Олександр вдягнув одяг, який більшість вважає жіночим, вперше: “Відчував себе прекрасно. Дуже незручно в туфлях. Але під кінець дня трохи адаптувався. Відчуття себе змінювалося від образу до образу. Важко передати це словами”.

Одяг не має гендеру

Так вийшло, що фотографка Яна Басова й сама давно хотіла зняти щось схоже: “Ця ідея у мене давно була в планах реалізації.

Мені потрібен був чоловік. Споконвічно прийнятий “мужицький мужик”, щоб максимально на контрасті показати, що маскулінність від сукні не страждає.

Олександр мені сам написав у квітні, і ми обмінялися референсами та ідеями. Позиція з цього приводу у нас збіглася. Спочатку ми хотіли три образи: яскравий і контрастний, зухвало нарядний, другий в стилі бохо, а в третьому поєднати “чоловічий” і “жіночий” гардероб. Я знайшла в нашому місті стилістку Ольгу Скирту і запропонувала участь у такій зйомці, попросила допомогти підібрати необхідні елементи одягу”.

Одяг не має гендеру

Частину гардеробу знайшла Ольга, а частину – три сукні –  Яна пошила за мірками Олександра власноруч.

Найважче Яні було знайти туфлі 44-го розміру:

“Я шукала більше місяця і зрештою купила на “Shafa”.

За словами Яни, зйомки пройшли весело і невимушено: “Олександр цікавий, веселий і харизматичний чоловік. Весь час ми веселилися і жартували. Він в кадрі був живим і позував невимушено. Ніяких конфліктів з оточуючими не було. Всім було цікаво і весело”.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Басова Яна г.Запорожье (@yasovaphoto)

Усі учасники та учасниці проєкту були готові до реакції в соцмережах і вважають, що такі дискусії потрібні.

“Відгук однозначно є, піднімається багато питань, знайшовши відповідь на які ми всі з вами станемо вільнішими, більш відкритими і готовими до дійсно значних змін. Як би це пафосно не звучало”, – підсумовує Олександр Марушко.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Aleksandr Marushko (@marushko)

 “Реакція в соцмережах різна. Ми це все знали і розуміли, – ділиться Яна. – У моєму оточенні дуже зрілі та адекватні люди, що розділяють або приймають мою позицію і переконання. Я веду відкритий блог і завжди висловлюю свою чітку життєву позицію. Не думаю, що рідні і читачі були здивовані. Я не перший раз роблю щось подібне. Що стосується пабліків і новинних порталів, то там є і хейт, і підтримка. Сучасні люди, нове покоління набагато вільніше мислить і не обмежується рамками. Більшою мірою я натхненна аудиторією. Особливо приємна підтримка в TikTok, де набагато більше добрих і щирих коментарів і реакцій”.

Одяг не має гендеру

Одяг не має гендеру

Те, що серед коментарів у соцмережах є багато хейту, лише підтверджує наскрізну ідею проєкту: “Основна проблема суспільства – хейт. Це нетерпимість до інших людей, – пояснює Яна Басова. – Кожен засуджує вибір іншого, якщо він протирічить його переконанням. Людей судять за зовнішність (вагу, стан шкіри), за вибір (чоловік, діти або їхня відсутність), за манеру спілкування і самовираження. Виховання дітей нав’язує стереотипи: хлопчикам машинки, а дівчаткам ляльки. Хлопчикам блакитний колір одягу, а дівчаткам – рожевий. Дівчаткам можна плакати, а хлопчикам ні. При тому, що ми один вид – людина. І відмінність лише в будові і функціональності статевої системи. Як статеві органи можуть визначати за людину все її життя? Як можна неживі предмети наділити гендером і розподілити роль за статевою ознакою? Навіщо? Одяг, як один з тригерів, яскравий приклад стереотипів. Колись жінки відстоювали право на носіння брюк – зараз це одяг без гендерного маркера. Авто, предмети побуту, професії і природні явища не мають гендеру. Так чому частину предметів ми все ще ділимо за статевими ознаками, а частину – ні?”.

Приклад Олександра якраз спростовує побоювання багатьох коментаторів у соцмережах. Зрештою, як сказала Яна:

“Чоловіки не почнуть поголовно носити спідниці, сукні та прикраси. Але у них повинен бути вибір це робити, як і у нас повинен бути вибір”.

Одяг не має гендеру

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я