11 січня голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух призначив радницею з екологічних питань Ірину Пірогову – екоактивістку та спеціалістку в сфері екології, організації робіт з розробки нормативно-технічної документації в галузі безпеки життєдіяльності та охорони довкілля. 

Ірина розказала “Неначасі” про проблеми в екологічній політиці області, свої плани на цій посаді та бачення конфлікту навколо Біляївського збагачувального комбінату, який спалахнув напередодні її першого дня на посаді.

Нова радниця голови ОДА  у 2000-х працювала у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України по Запорізькій області, пізніше була  в робочій групі з розробки Стратегії м. Запоріжжя, робочій групі СЕО стратегії міста. З 2016 року і донині вона є головою Запорізької обласної філії Всеукраїнської екологічної ліги. Останні три роки Ірина працювала в міжнародних проєктах, а також була співорганізаторкою Екологічної школи Запоріжжя та декількох екомітингів – у тому числі останнього, наймасштабнішого

Фото Катерини Клочко для 061.

З 2019 року Ірина Пірогова є керівницею Громадської ради Держекоінспекції в Запорізькій області. На міжнародному Екофорумі-2019 була спікеркою з презентацією «Стратегічна екологічна оцінка документів – досвід Запоріжжя», секція СЕО (стратегічно-екологічна оцінка).  Крім того, Ірина Пірогова тривалий час була помічницею депутата облради Генадія Фукса з екологічних питань. Її просили передивлятися, аналізувати та коментувати тематичні проєкти рішень. Фактично, зараз Ірина займатиметься тим самим, проте на рівні голови Запорізької ОДА.

«Голова, звісно, потребує певної допомоги у вузькоспеціалізованих питаннях. Одне з питань – це питання охорони довкілля. Не лише тому, що Запоріжжя задихається, пояснює Ірина, – а й тому, що в області багато важливих екологічних питань, які потребують фахового розгляду. Одне з головних завдань – це повернути керованість областю. 

Має з′явитися

нарешті регіональна

екологічна політика. 

Всі мають розуміти, куди ми рухаємося, яка у нас концепція, напрям цього руху і які галузі ми будемо розвивати. Все має бути на засадах збалансованого розвитку – щоб економічна та соціальна складові знаходилися в балансі з екологічною.

У нас такої регіональної політики не було. Вона потихеньку згорталася-згорталася, – згадує Ірина, – і тепер люди дезорієнтовані: вони не розуміють, чим займається влада, чому вона розглядає чи не розглядає ті чи інші питання. Тобто моя задача полягає в комунікації з моїм улюбленим громадським сектором. Я знаю людей в цьому секторі, я знаю, кого залучити та попросити про допомогу, кого з фахового рівня залучити.

Якщо голова області хоче, щоб ми більш детально та ретельно розглянули певні документи, він направляє їх до мене, щоб я дала свій коментар. А він ухвалює рішення. Я не ставлю зараз під сумнів фаховість Департаменту захисту довкілля, не буду я цього робити: там працюють нормальні люди – як і всюди, і не завжди хороші фахівці теж – як і всюди. Тобто якщо питання розглядати крізь призму двох-трьох фахівців, то рішення ухвалювати легше. Такі мої задачі».

– З чого ви планували почати роботу?

– Ну, у мене були певні плани. Наприклад, створення концепції регіональної екологічної політики. Але це все зараз лежить у стопочці – в черзі. Тому що так потужно увірвалась Біляївка, а там 400 сторінок одного документа, 400 сторінок іншого. Тому зараз час на це йде, в основному.  У вівторок більше половини дня я цим займалася, у середу – тобто руки поки ще не дійшли.

Ірина Пірогова

Була така задача: ми мали з головою визначитися стосовно розробки комплексної обласної програми (це і буде наша регіональна екологічна політика), стосовно моніторингу довкілля, стосовно регіонального плану управління відходами. Це все складові єдиної екологічної концепції регіону. Це має бути такий кістяк, на який уже будуть нанизуватися інші програми, підпрограми, розподіл екологічних коштів, тощо.

Напередодні першого дня на посаді Ірині спільно з керівництвом профільного департаменту екології доручили розібратися з конфліктом навколо будівництва кар′єру з видобутку каоліну.

Біляєвський збагачувальний комбінат

Фото Катерини Клочко для 061.

Протистояння між громадою колишнього Вільнянського району та Біляївським збагачувальним комбінатом триває понад два роки. Місцевих жителів турбують питання захисту екології та безпечності будівництва для людей, які проживають неподалік. На початку цього тижня жителі району вийшли на мітинг на площу біля ОДА та перекрили трасу.

Під Вільнянськом протестувальники перекрили трасу

Фото Катерини Клочко для 061.

– Щодо Біляївки: ви вже встигли трохи розібратися в темі чи ще триває процес? Що можете сказати вже на цей момент з приводу конфлікту?

– Ой, я в неї так занурилася, що, мабуть, ще довго буду виринати. Що я можу зараз сказати. Спеціально зібрали таку робочу нараду з фахівцями. Запросили Управління містобудування та архітектури, голову Павлівської громади, Департамент Державної архітектурної інспекції, Держпрацю, Держпродспоживслужбу, Обласний лабораторний центр, професора та завідувача кафедри загальної та прикладної екології Олександра Рильського. Запросили ГО “Вольтерра” як представника громади, яка протестує, запросили представників Біляївського збагачувального комбінату. Я попросила прийти учасницю ГО «Еко-коаліція Запоріжжя» Тетяну Ярмохіну, тому що вона є фахівчинею в геодезії. 

Я побачила так: питання, які наразі виникли, можна розділити на кілька блоків. 

Перше питання – це якість звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД). Є велике звернення, у якому “Вольтерра” наводить конкретні факти, де там помилки, певні неточності або якісь дані, які, з їхньої точки зору, не відповідають дійсності. Я не буду давати ніякої оцінки якості звіту з ОВД – ми не той орган, і я не уповноважена давати оцінку цьому висновку. За законом, цей висновок може бути оскаржений у суді – наразі це робиться. ГО “Вольтерра” звернулася до суду: вона вважає, що у звіті недостовірні дані, і на цій підставі вимагає скасувати той висновок.

Другий блок – це радіаційне забруднення. Я бачу, що тут є певні питання, які потребують додаткового опрацювання. Теж треба консультуватися з фахівцями у вузьких темах.

Треті питання – земельні: чи є дозвіл на проведення певних робіт з виїмки ґрунту, чи є дозвіл на початок робіт, на будівництво, чи є проєкт діяльності, який має пройти комплексну експертизу. Чи цей дозвіл у відкритому доступі, чи він наданий на розгляд людей, які вимагали. Тобто кожен блок включає кілька підблоків.

І четверте питання – люди не довіряють цим висновкам і протоколам, які лежать у звіті, який надає підприємство. І це теж треба врегульовувати. Якщо немає довіри, то, напевно, варто проводити якісь широкі громадські консультації – можливо, із залученням фахівців або експертів навіть міжнародного рівня, які точно не будуть ризикувати репутацією. Розумієте? Має бути відновлення цієї довіри.

Ірина Пірогова - мітинг проти Біляївського збагачувального комбінату

Фото Катерини Клочко для 061.

І ще одне питання, яке виникло, я так розумію, під час роботи першої робочої групи (зараз же вже третя). Зараз, до речі, готується розпорядження про створення робочої групи на рівні обласної держадміністрації. Моя задача – це включити туди фахівців вузького профілю, спеціалістів, яких я знаю і які, на мій погляд, там мають бути. Того ж професора Олександра Рильського (ЗНУ) я попросила долучити, Тетяна Ярмохіна попросила долучити інший інститут, який займається гідрогеологічними та радіологічними дослідженнями. Тому що там питання шахтних вод, кар′єрних вод.

Я так зрозуміла, що під час роботи першої та другої робочої групи не виникало питання гідрогеологічних досліджень.

Це те, що я побачила. Високий, дуже високий рівень напруги. Я нова людина, а є люди, які там уже давно працюють. І одна людина, яка працювала в перших двох робочих групах сказала, що це ще не високий рівень – не побилися, значить, добре.

Моя особиста думка: ми можемо, звісно, розглядати купу дозвільних документів…

Але всі живуть в Україні і знають, що іноді дозвільні документи купуються.

Також ми знаємо, що іноді купуються й протести.

Ми можемо розглядати ці документи, вони будуть у порядку, ми піддаватимемо їх сумніву і так далі. Але от все питання в тому, що йде мова про сировинний напрямок розвитку. Видобуток корисних копалин – це не високотехнологічна галузь промисловості. Це однозначно. І друге – це те, що відсутня нормальна комунікація суб′єкта господарювання з людьми. Не було роботи, не було людям роз′яснено.

 

– Чого ви хотіли б досягти на цій посаді? Є план-мінімум чи план-максимум?

– План-мінімум – це моя улюблена тема моніторингу. Я б дуже хотіла створити систему моніторингу в регіоні, точніше бути дотичною до цього створення. Мої великі сподівання на це в тому і полягають, що нинішній голова ОДА Олександр Старух стояв у витоків реально крутої системи, першої в Україні. Це було на початку 2000-х, тоді її в Запоріжжі запустили. І воно працювало прекрасно та якісно. На той момент це було таке новаторство! Я хочу, щоб область не пасла задніх. 

Ми маємо знати

реальний стан речей.

Система моніторингу як інструмент оцінки стану довкілля – реальної оцінки. Не просто коли хтось десь фрагментарно міряє, а реальної системної оцінки. І як інструмент оцінки ефективності природоохоронних заходів.

«Екокоаліція», звісно, нарізала мені завдання, що Запоріжжю потрібно зробити програму поетапного зниження [викидів]. Ну, Запоріжжя – це ж частина області. Звісно, ніхто це не буде залишати, але план-мінімум – це система моніторингу. 

І звісно, нормальний робочий регіональний план поводження з відходами. Скільки можна свинячити у себе бід боком? У нас має бути нарешті зрозуміло: куди ми це все складуємо, що у нас утворюється, наскільки воно безпечно / небезпечно, і куди нам здавати зрештою ті розбиті градусники. 

Ірина Пірогова

– А що буде з мобільною еколабораторією, ще не відомо? Працюватиме?

– Ні, з еколабораторією ми ще не обговорювали. У мене правда ще руки не дійшли. Сьогодні (у середу, – ред.), до речі перший день на посаді. Ні, ну я 12 січня вже була в строю, але офіційно 13 січня – перший день. День почався з того, що о 8:30 я вже була в приймальні Старуха, і робочий день закінчився теж у приймальні. Тобто він мене вислуховує, однозначно, ніякого ігнору. Дуже гострий розум у людини, і я розумію, що питання довкілля для нього точно не на останньому місці. Хоча, звісно, є купа інших питань. Але приділяється достатньо часу – навіть у перервах між зустрічами (а день там розписаний).

І звісно ж, треба зробити роботу департаменту прозорою та зрозумілою для людей. Це найголовніше. Щоб люди розуміли, чим займаються чиновники, за що вони отримують зарплату та на кого працюють. Окрім системи моніторингу, має бути зрозуміло. Щоб департамент не був таким закритим, як він був до цього.

Ви не уявляєте, скільки там заходить щодня паперів! Навіть моя любов до всіляких листів і звернень трошки стухла та зіжмакалась від цього всього.

я думаю, що папери

виникають тоді, коли

людям щось не зрозуміло.

Може, якщо буде зрозуміло, то ці питання знімуться. Тому задача така: максимальне інформування про свої дії, вжиті заходи, тощо. І тоді, можливо, частина потоку паперів пропаде.

– А в чому це має проявлятися? Які будуть показники того, що департамент стане більш відкритим?

– По-перше, в планах обов′язково є сайт, на якому буде максимальне висвітлення будь-якої дозвільної документації: отриманих дозволів, реєстрів. Моніторинг туди хочемо на сайт запустити, посилання і на громадський моніторинг. Тобто максимальне інформування. 

Ну, і ніяких прихованих дозволів під сукном. 

– У попередніх інтерв′ю ви говорили, що вам важко з бюрократичною системою, адже вона зазвичай дерев′яна, непрозора та байдужа. Як ви зараз будете працювати зараз із цією системою?

– Мені здається, якщо зараз все виводити в публічну площину, створювати прозорість, то будуть випливати слабкі моменти. І їх потрібно буде виправляти. Тобто має бути конструктивна критика. Я про це, власне, і просила людей у Фейсбуці.

Тут ще такий момент, розумієте… Люди так завзято почали мене вітати, і склалося враження, що «Ну всьо, слава богу! Тепер ми можемо сісти на стільці та сидіти. У нас нарешті з′явився отой, хто буде розгрібати це все». А воно так не вийде.

Потрібно, щоб громада допомагала, конструктивно критикувала та говорила: «Ось тут у вас, шановні, отакий трабл. Давайте його виправляти»

Як система працює? Запустилася, але в ній може бути якась помилка. Ця помилка виправляється, і все далі працює. Як обкатка двигуна. От я думаю, що це так буде. Поки є сили, буду працювати.

Новини за темою:

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть своє ім'я